7 липня в Арт дворі виступали гості  зі Львова - Наталка Римська та Зоряна Биндас разом із гуртом «Називний відмінок» з м.Тернополя.  

 

   Наталка Римська перезентувала книгу спогадів-есеїв польського письменника Анджея Хцюка «Атлантида. Місяцева земля: Розповіді про Велике Князівство Балаку» — про Галичину: про Дрогобич і трохи про Львів, а якщо точніше — про важливий для кожного період формування особистості — час дитинства, молодості. Час, до якого повертаємося у спогадах, а також прагнемо знову приїхати на свою малу батьківщину, сподіваючись відчути те, що відчували тоді. Анджей Хцюк повернутися у свій Дрогобич, з якого виїхав у 20-річному віці, не мав змоги, але він повернув його собі (і нам) у спогадах. Для обрамлення спогадів, які він писав десятиліттями і видав двома книгами 1969 й 1972 року, Анджей Хцюк обрав два образи: «Атлантиди» як втраченої землі та «Місяцевої землі» — чогось, що проступає крізь сон, крізь спогад, як щось невловиме (цитата з вірша Казімежа Вєжинського) та об’єднавши підзаголовком — «Розповідь про Велике Князівство Балаку». 



   Українською мовою спогади вийшли  однією книжкою. Розповідає Наталка: 
   — Коли я почала читати спогади Анджея Хцюка, зрозуміла, що вони повертають мені світ моїх вуйків, стрийків з боку діда і бабці, яких на той час уже не було. Я тоді вже відчувала потребу довідатися більше про них, про час, коли вони формувалися, про світ, у якому жили. Адже діти щось пригадують собі з розповідей дорослих, але зовсім інша річ, коли сам стаєш дорослим і хочеш зі своїм досвідом зіткнутися з досвідом старшого покоління. Коли я до цього дозріла, уже не було кого розпитувати, найстарше покоління моєї родини відійшло.

    І тут стався парадокс: спогади поляка Анджея Хцюка, народженого в Дрогобичі, повернули мені той світ. І я зрозуміла, що перекладатиму ці тексти. Проект тривав дуже довго, але думаю, що книжка вийшла  такою, якою мала б бути, бо за цей час я значно більше довідалася про Галичину міжвоєнного періоду, про стосунки між українцями, поляками, євреями. Такі тексти, як Хцюкові, насправді про нас. Думаю, у кожного, хто візьме цю книжку в руки, виринуть з пам’яті розповіді діда, бабці, вуйка, стрийка, вуйни, стрийни


   У багатьох поляків, які потім бралися за перо, образа, жаль, якесь зло, зокрема потім вже й на українців, що от вони господарюють на цій землі, заступала те інше, що вони тут досвідчили. Натомість у Хцюка є інша теза: так, поляк-емігрант має тужити за Польщею, але в її теперішніх кордонах. Немає жодних двозначностей, чи має Львів повернутися до Польщі, чи має залишитися тоді ще в Совєтському Союзі.

   Що ця книжка може дати українцям? Насамперед — трошки більше знання про Галичину. Саме для них я зробила словничок наших слів і висловів. Водночас це надзвичайно людська потреба — повернутися пам’яттю туди, де ти доростав. Бо на якомусь етапі життя раптом розумієш: може, не такі вже й інакші були ці проблеми, з якими колись стикалися твої родичі старшого покоління.

   Розмову підтримали своїми спогадами Нестор Дем'янчук та Нестор Погорецький

   Бесіду вела Мар'яна Максим'як.

 

 

 В Інформації використано матеріали  Наталі Дудко та сайту http://natalyadudko.sumno.com/article/natalka-rymska-istoriya-galychan-i-drogobycha-vyro/ 

О 19 год. на сцену піднялися поетеса Зоряна Биндас разом із гуртом «Називний відмінок» і  презентували публіці літературно-музичне дійство під назвою «Доба. Безсмертя».

   За годину вони зуміли передати віршами та музикою те, що людина переживає за цілий день – від туманного осіннього ранку до містичної ночі.

   Гурт «Називний відмінок» (художній керівник Віталій Кічак) своєю творчістю намагається донести до глядача, хто вони та що відчувають.

   Основними авторами текстів та музики є учасники гурту, а твори у їх виконанні можна неоднарозово почути в радіоефірах та під час мистецьких заходів міста Тернополя, краю. Гурт є дипломантом та лауреатом міжнародних та всеукраїнських конкурсів – фестивалів.

Склад гурту: Оксана Балуцька  - вокал,

                   Віталій Кічак  - гітара, 

                   Максим Кульчицький - ударні, перкусія.

 

   Зоряна Биндас і "Називний Відмінок"

   Довідка:  гурт "Називний Відмінок" засновано у листопаді 2007 року. "Називний відмінок" був учаснком фестивалів "Бескиди 2007", "Червона рута' 08" (лауреати відбіркового туру в жанрі акустичної музики), "Срібна підкова", "Лемківська ватра" у місті Ждиння, "Лемківські дзвони", "Рейвах нова генерація", "Креатиff параді", "Підкамінь" та ін. У кінці січня 2012 року групою було перезентовано дебютний альбом «Доба» на тексти Зоряни Биндас. Альбом виданий разом зі збіркою віршів «Безсмертя» поетеси Зоряни Биндас. 9 лютого 2012 року у Тернополі відбулась презентація літературно-музичного проекту «Доба. Безсмертя».

   Цей проект бучачани якраз мали змогу побачити 7 липня. Взагалі поезія Заряни Биндас – це думки вголос, це те, чого не пишуть «на замовлення», або для кількості.

   Розбавляв всю цю атсосферу милозвучний голос солістки «Називного відмінку» Оксани Балуцької, котра продовжувала тему Зоряниних віршів у піснях, автором яких також є поетеса. Вдячна публіка раз-у-раз нагороджувала їх за це гучними аплодисментами, адже таке вдале поєднання аудіовіршів, музики та текстів могли створити лише по-справжньому талановиті люди.

 

 

 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 Більше фото в МЕДІАФАЙЛАХ...

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити